співзвучно —
Присл. до співзвучний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
співзвучно —
СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний. Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
співзвучно —
СПІВЗВУ́ЧНО. Присл. до співзву́чний. Ллється й ллється тужлива дума Оленчукова, і співзвучно їй озивається в душі Фрунзе все пережите в тюрмах, виношене на етапах (Гончар, II, 1959, 409).
Словник української мови в 11 томах