співзвучність

СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до співзву́чний.

Л. Вишеславський уважний і вибагливий до рим .. Для нього важить співзвучність останніх слів вірша, збереження евфонії (із журн.);

Народність мистецтва, народність літератури – це ідейна співзвучність художнього твору з думами й прагненнями трудового народу (М. Рильський);

“Загибель ескадри”, “Гадюка”, “Лють” [кінофільми] .. привертають до себе увагу насамперед глибокою співзвучністю добі (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. співзвучність — співзву́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співзвучність — -ності, ж. Абстр. ім. до співзвучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співзвучність — СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ (муз. — гармонійне поєднання двох або кількох звуків при одночасному звучанні), СПІВЗВУ́ЧЧЯ, СУГОЛОСНІСТЬ, УНІСО́Н, СУГОЛОССЯ рідше.  Словник синонімів української мови
4. співзвучність — СПІВЗВУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до співзву́чний. Л. Вишеславський уважний і вибагливий до рим.. Для нього важить співзвучність останніх слів вірша, збереження евфонії (Вітч.  Словник української мови в 11 томах