співпричетність

СПІВПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність.

Можна було б послатися на сторінки «Зачарованої Десни», де в умовах суворого, вбогого, підневільного життя старого села для юного героя відкриваються дивовижні світи краси — в природі, у співпричетності до праці (Не ілюстрація.., 1967, 73).

Значення в інших словниках

1. співпричетність — співприче́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співпричетність — -ності, ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співпричетність — СПІВПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ності ж. Причетність до чого-небудь; спільна причетність. Чим вище рівень індивідуальної співпричетності людини до великих справ, тим відчутніше відбуваються зміни в її думках, ділах, формах існування (з газ.).  Словник української мови у 20 томах