співпричетний
СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е. Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом із іншим (іншими).
Словник української мови (СУМ-11)СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е. Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом із іншим (іншими).
Словник української мови (СУМ-11)