співпричетний
СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е.
Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом з іншим (іншими).
Словник української мови (СУМ-20)СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е.
Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом з іншим (іншими).
Словник української мови (СУМ-20)