Орфографічний словник української мови

співпричетний

співприче́тний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. співпричетний — -а, -е. Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом із іншим (іншими).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. співпричетний — СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е. Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом з іншим (іншими).  Словник української мови у 20 томах
  3. співпричетний — СПІВПРИЧЕ́ТНИЙ, а, е. Причетний до чого-небудь; причетний до чогось разом із іншим (іншими).  Словник української мови в 11 томах