співтоваришка

СПІВТОВА́РИШКА, и, ж., рідко. Жін. до співтова́риш.

Дарку знову огортає страх. Вже не за себе, але за тих незнайомих співтоваришок, співвинних у цій справі (Вільде, Повнол. діти, 1960, 197).

Значення в інших словниках

1. співтоваришка — співтова́ришка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. співтоваришка — -и, рідко. Жін. до співтовариш.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співтоваришка — СПІВТОВА́РИШКА, и, ж., рідко. Жін. до співтова́риш. Дарку знову огортає страх. Вже не за себе, але за тих незнайомих співтоваришок, співвинних у цій справі (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах