співтовариш
СПІВТОВА́РИШ, а, ч., рідко. Товариш по якому-небудь заняттю, якійсь справі, роботі і т. ін.
Життя він.. бачив виразніше і точніше, аніж.. співтовариші його по праці (Тич., III, 1957, 123);
Я розказав мою пригоду з телеграмою, що не справила найменшого враження на мого співтовариша (Ірчан, II, 1958, 367).
Словник української мови (СУМ-11)