співтовариш —
співтова́риш іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
співтовариш —
-а, ч., рідко. Товариш по якому-небудь заняттю, якійсь справі, роботі тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
співтовариш —
СПІВТОВА́РИШ, а, ч., рідко. Товариш по якому-небудь заняттю, за спільними інтересами, роботою, справою і т. ін; той, хто (має) поєднаний з кимось. Життя він .. бачив виразніше і точніше, аніж .. співтовариші його по праці (П.
Словник української мови у 20 томах
співтовариш —
СПІВТОВА́РИШ, а, ч., рідко. Товариш по якому-небудь заняттю, якійсь справі, роботі і т. ін. Життя він.. бачив виразніше і точніше, аніж.. співтовариші його по праці (Тич.
Словник української мови в 11 томах