співтовариш
СПІВТОВА́РИШ, а, ч., рідко.
Товариш по якому-небудь заняттю, за спільними інтересами, роботою, справою і т. ін; той, хто (має) поєднаний з кимось.
Життя він .. бачив виразніше і точніше, аніж .. співтовариші його по праці (П. Тичина);
Я розказав мою пригоду з телеграмою, що не справила найменшого враження на мого співтовариша (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)