співтовариш

співтова́риш

-а, ч., рідко.

Товариш по якому-небудь заняттю, якійсь справі, роботі тощо.

Значення в інших словниках

1. співтовариш — співтова́риш іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. співтовариш — Спільник, див. сподвижник, соратник  Словник чужослів Павло Штепа
3. співтовариш — СПІВТОВА́РИШ, а, ч., рідко. Товариш по якому-небудь заняттю, за спільними інтересами, роботою, справою і т. ін; той, хто (має) поєднаний з кимось. Життя він .. бачив виразніше і точніше, аніж .. співтовариші його по праці (П.  Словник української мови у 20 томах
4. співтовариш — СПІВТОВА́РИШ, а, ч., рідко. Товариш по якому-небудь заняттю, якійсь справі, роботі і т. ін. Життя він.. бачив виразніше і точніше, аніж.. співтовариші його по праці (Тич.  Словник української мови в 11 томах