Словник чужослів Павло Штепа

співумисник

Спільник

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. співумисник — співуми́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. співумисник — -а, ч., книжн. Співучасник у злочинному замірі; спільник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співумисник — СПІВУМИ́СНИК, а, ч., книжн. Співучасник у злочинному замірі; спільник. Назвати співумисників.  Словник української мови у 20 томах
  4. співумисник — СПІ́ЛЬНИК (той, хто, поділяючи чиї-небудь погляди, думки, бере або може взяти спільно з ним участь у чому-небудь), ПРИБІ́ЧНИК, ПОПЛІ́ЧНИК, СПІВУЧА́СНИК (той, хто спільно з ким-небудь бере участь у чомусь); ПОСО́БНИК розм., ПОЛИ́ГАЧ розм.  Словник синонімів української мови
  5. співумисник — СПІВУМИ́СНИК, а, ч., книжн. Співучасник у злочинному замірі; спільник.  Словник української мови в 11 томах