співтворчість

СПІВТВО́РЧІСТЬ, чості, ж., книжн. Спільна творчість.

Прагнення перетворити свої міста на справді комуністичні.., природно, активізувало співтворчість архітекторів і художників (Образотв. мист., 4, 1974, 31).

Значення в інших словниках

1. співтворчість — співтво́рчість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. співтворчість — -чості, ж., книжн. Спільна творчість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. співтворчість — СПІВТВО́РЧІСТЬ, чості, ж., книжн. Спільна творчість. Співтворчість архітекторів і художників.  Словник української мови у 20 томах