спідсподу

СПІДСПО́ДУ, присл.

1. З місця, розташованого внизу, нижче від кого-, чого-небудь; знизу.

— Цур йому, як м’яко! Неначе на перині, та ще щось й гойдає тебе спідсподу, неначе гойдалка! — промовив отець Харитін (Н.-Лев., III, 1956, 168);

Йому прийшло на думку, чи не можна зачерпнути [спирт] спідсподу. Адже горіло лиш зверху (Коцюб., II, 1955, 92);

Жито спідсподу жовте, не стає сили для наливу (Горд., II, 1959, 322).

2. З нижньої поверхні, з нижнього боку;

// З внутрішнього, зворотного боку; з вивороту.

Дядько гульк, а в Йоньки на спині баранячий смушок. Замість того, значить, щоб пришити його спідсподу, Йонька захапався і приклинцював [пришив] його зверху (Тют., Вир, 1964, 515).

Значення в інших словниках

1. спідсподу — спідспо́ду прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. спідсподу — див. ЗІСПОДУ.  Словник синонімів Караванського
3. спідсподу — присл. 1》 З місця, розташованого внизу, нижче від кого-, чого-небудь; знизу. 2》 З нижньої поверхні, з нижнього боку. || З внутрішнього, зворотного боку; з вивороту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спідсподу — СПІДСПО́ДУ, присл. 1. З місця, розташованого внизу, нижче від кого-, чого-небудь; знизу. – Цур йому, як м'яко! Неначе на перині, та ще щось й гойдає тебе спідсподу, неначе гойдалка! – промовив отець Харитін (І.  Словник української мови у 20 томах
5. спідсподу — ЗНИ́ЗУ (з місця, яке розташоване внизу, нижче від кого-, чого-небудь), ВІДНИ́ЗУ, СПІДНИ́ЗУ, СПІДСПО́ДУ, ЗІСПО́ДУ, ЗДО́ЛУ рідко. Вихованців вони відпустили покупатись в затон, де вода вжен прогрілась, і звідти, знизу...  Словник синонімів української мови
6. спідсподу — Спідспо́ду, присл. = зіспо́ду  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. спідсподу — Спідспо́ду нар. Снизу, со дна. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка