спікірувати

СПІКІ́РУВАТИ, ую, уєш. Док. до пікі́рувати.

Один з літаків круто спікірував (Донч., VI, 1957, 177);

*Образно. Трохи попереду, над лугом, ширяв малий сокіл-боривітер.. Ось враз він склав крила і спікірував униз (Коп., Як вони.., 1961, 79).

Значення в інших словниках

1. спікірувати — спікі́рувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спікірувати — -ую, -уєш. Док. до пікірувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спікірувати — СПІКІ́РУВАТИ, ую, уєш. Док. до пікі́рувати. Один з літаків круто спікірував (О. Донченко); * Образно. Трохи попереду, над лугом, ширяв малий сокіл-боривітер .. Ось враз він склав крила і спікірував униз (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах