Великий тлумачний словник сучасної мови

спікірувати

спікі́рувати

-ую, -уєш.

Док. до пікірувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спікірувати — спікі́рувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спікірувати — СПІКІ́РУВАТИ, ую, уєш. Док. до пікі́рувати. Один з літаків круто спікірував (О. Донченко); * Образно. Трохи попереду, над лугом, ширяв малий сокіл-боривітер .. Ось враз він склав крила і спікірував униз (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
  3. спікірувати — СПІКІ́РУВАТИ, ую, уєш. Док. до пікі́рувати. Один з літаків круто спікірував (Донч., VI, 1957, 177); *Образно. Трохи попереду, над лугом, ширяв малий сокіл-боривітер.. Ось враз він склав крила і спікірував униз (Коп., Як вони.., 1961, 79).  Словник української мови в 11 томах