спіл

сполу, ч.

1》 заст. Спілка, союз.

2》 іст. Половинщина.

Брати спіл у чому — те саме, що Брати участь (див. брати).

Значення в інших словниках

1. спіл — спіл 1 іменник чоловічого роду спілка рідко спіл 2 іменник чоловічого роду половинщина іст.  Орфографічний словник української мови
2. спіл — СПІЛ, спо́лу, ч. 1. заст. Спілка, союз. * Образно. – Поміняймось серцями .. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним (І. Нечуй-Левицький). 2. іст. Половинщина. – То тільки моя десятина, а пшениця людська. Половину за спіл, другу за позички (О. Кундзич).  Словник української мови у 20 томах
3. спіл — ПОЛОВИ́НЩИНА іст. (оренда землі з віддачею половини зібраного врожаю власникові землі), СПІЛ. — То тільки моя десятина, а пшениця людська. Половину за спіл, другу за позички (О. Кундзич).  Словник синонімів української мови
4. спіл — СПІЛ спо́лу, ч. 1. заст. Спілка, союз. *Образно. — Поміняймось серцями.. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним (Н.-Лев., IV, 1956, 234). 2. іст. Половинщина. — То тільки моя десятина, а пшениця людська.  Словник української мови в 11 томах