старун
СТАРУ́Н, а́, ч., діал. Той, хто міркує, говорить, як стара людина.
Вони не так старі, як давні (найпаче про старунів, що люблять старувать) (Номис, 1864, № 8645).
Словник української мови (СУМ-11)СТАРУ́Н, а́, ч., діал. Той, хто міркує, говорить, як стара людина.
Вони не так старі, як давні (найпаче про старунів, що люблять старувать) (Номис, 1864, № 8645).
Словник української мови (СУМ-11)