старшинування

СТАРШИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшинува́ти.

Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування. Гірка і повчальна ніч… (Гончар, III, 1959, 308);

Чого тільки він не передумав? ..І потаємні жалі за старшинуванням, яке всміхалося йому один час на виборах, і тяжкий сум останніх бурхливих часів (Ле, Ю. Кудря, 1956, 259);

Його старшинування над реєстровими козаками зміцнилося внаслідок політики коронних дипломатів (Ле, Наливайко, 1957, 43);

Перевернуло старшинування й Максима.. Запишався, почав гордувати нижчими себе (Мирний, І, 1949, 231).

Значення в інших словниках

1. старшинування — старшинува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. старшинування — СТАРШИНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. старшинува́ти. Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування. Гірка і повчальна ніч... (О. Гончар); Чого тільки він не передумав? ..  Словник української мови у 20 томах
3. старшинування — -я, с. Дія за знач. старшинувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старшинування — Старшинува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. старшинування — Старшинува́ння, -ня с. Начальствованіе. О неситая жадоба старшинування! Тепер то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тільки верховодити над иншими. К. ЧР. 187.  Словник української мови Грінченка