стельвага

СТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Поперечний брус, що з’єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою.

Нап’ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину… (Літ. Укр., 11.VІ 1968, 2).

Значення в інших словниках

1. стельвага — стельва́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стельвага — СТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Нап'ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину... (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. стельвага — -и, ж. Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стельвага — Стельвага, -ги ж. = штельвага.  Словник української мови Грінченка