Великий тлумачний словник сучасної мови

стельвага

стельва́га

-и, ж.

Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стельвага — стельва́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стельвага — СТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Нап'ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину... (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. стельвага — СТЕЛЬВА́ГА, и, ж. Поперечний брус, що з’єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою. Нап’ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину… (Літ. Укр., 11.VІ 1968, 2).  Словник української мови в 11 томах
  4. стельвага — Стельвага, -ги ж. = штельвага.  Словник української мови Грінченка