стельвага
СТЕЛЬВА́ГА, и, ж.
Поперечний брус, що з'єднує сільськогосподарське знаряддя з упряжкою.
Нап'ялись посторонки, скрипнули барки й стельвага, коні напружились, під гострим лемешем зашелестіло, затріщало коріння пирію, дроку, полину... (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)