стикання

СТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стика́тися.

Найменшого стикання добрив з грунтом досягають при внесенні їх у рядки або гнізда в гранульованому вигляді (Колг. Укр., 7, 1956, 23);

В його вірші владно вривається свіжий струмінь реалізму, породжений стиканням поета з суперечностями реального життя (Криж., М. Рильський, 1960, 33).

Значення в інших словниках

1. стикання — стика́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стикання — СТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стика́тися. Найменшого стикання добрив з ґрунтом досягають при внесенні їх у рядки або гнізда в гранульованому вигляді (із журн.); В його вірші владно вривається свіжий струмінь реалізму, породжений стиканням поета з суперечностями реального життя (С. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
3. стикання — -я, с. Дія за знач. стикатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови