стикання
СТИКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. стика́тися.
Найменшого стикання добрив з ґрунтом досягають при внесенні їх у рядки або гнізда в гранульованому вигляді (із журн.);
В його вірші владно вривається свіжий струмінь реалізму, породжений стиканням поета з суперечностями реального життя (С. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)