стильовий
СТИЛЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до стиль¹ 1, 2.
При наявності для всієї України спільних стильових рис дерев’яне зодчество окремих районів мало місцеві конструктивні та художні особливості (Дерев. зодч. Укр., 1949, 5);
На створення триптиха «Життя» [Ф. Г. Кричевського], вірніше на його стильову манеру, вплинула одна обставина — це боротьба проти бездарного епігонства і стилізаторства формалістів під який-небудь історичний стиль (Вітч., 2, 1961, 176);
Для творчості українських письменників перших десятиліть минулого століття характерним було поєднання різних стильових і жанрових тенденцій (Рад. літ-во, 2, 1974, 56);
Хома Передерій не міняв ні розміру, ні стильових засобів своїх листів (Рибак, Час.., 1960, 650).
Словник української мови (СУМ-11)