стогни

СТО́ГНИ, гон, мн. (одн. сто́гна, и, ж.), заст., поет. Широкі вулиці, майдани.

Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі, неначе чума В Давидовім граді.. Засіла на стовпах (Шевч., II, 1963, 91);

Настане час, і з тим новим псаломом [псалмом] Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому [Т. Шевченку], заступнику рабів (Стар., Поет. тв., 1958, 113).

Значення в інших словниках

1. стогни — Вулиці, площі [XII]  Словник з творів Івана Франка
2. стогни — СТО́ГНИ, гон, мн. (одн. сто́гна, и, ж.), заст., поет. Широкі вулиці, майдани. Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі, неначе чума В Давидовім граді .. Засіла на стовпах (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. стогни — Міські площі і вулиці  Словник застарілих та маловживаних слів
4. стогни — -гон, мн. (одн. стогна, -и, ж.), заст., поет. Широкі вулиці, майдани.  Великий тлумачний словник сучасної мови