1. Словник української мови в 11 томах

стогни

СТО́ГНИ, гон, мн. (одн. сто́гна, и, ж.), заст., поет. Широкі вулиці, майдани.

Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі, неначе чума В Давидовім граді.. Засіла на стовпах (Шевч., II, 1963, 91);

Настане час, і з тим новим псаломом [псалмом] Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому [Т. Шевченку], заступнику рабів (Стар., Поет. тв., 1958, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стогни — Вулиці, площі [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. стогни — СТО́ГНИ, гон, мн. (одн. сто́гна, и, ж.), заст., поет. Широкі вулиці, майдани. Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі, неначе чума В Давидовім граді .. Засіла на стовпах (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. стогни — Міські площі і вулиці Словник застарілих та маловживаних слів
  4. стогни — -гон, мн. (одн. стогна, -и, ж.), заст., поет. Широкі вулиці, майдани. Великий тлумачний словник сучасної мови