стогни
СТО́ГНИ, гон, мн. (одн. сто́гна, и, ж.), заст., поет.
Широкі вулиці, майдани.
Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі, неначе чума В Давидовім граді .. Засіла на стовпах (Т. Шевченко);
Настане час, і з тим новим псаломом [псалмом] Ми підемо по стогнах городів І воздамо з тимпанами та дзвоном Хвалу йому [Т. Шевченку], заступнику рабів (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стогни — Вулиці, площі [XII] Словник з творів Івана Франка
- стогни — Міські площі і вулиці Словник застарілих та маловживаних слів
- стогни — -гон, мн. (одн. стогна, -и, ж.), заст., поет. Широкі вулиці, майдани. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стогни — СТО́ГНИ, гон, мн. (одн. сто́гна, и, ж.), заст., поет. Широкі вулиці, майдани. Не видно нікого в Ієрусалимі, Врата на запорі, неначе чума В Давидовім граді.. Засіла на стовпах (Шевч. Словник української мови в 11 томах