строгість

СТРО́ГІСТЬ, гості, ж. Абстр. ім. до стро́гий.

Солдати любили його за доброту, за розум, а разом з тим і за строгість (Шер., Перші загони, 1939, 22);

У Дмитровому голосі бриніла строгість (Хор., Незакінч. політ, 1960, 119);

— Я погоджуюся з усім, бо строгість мусить бути, без строгості ніхто ніколи нічого не зробить (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 26);

Архітектори та будівники, як це підкреслювалось у постанові ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР, зовсім забули за простоту, строгість форм і високу якість робіт (Тич., III, 1957, 463).

Значення в інших словниках

1. строгість — стро́гість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. строгість — СТРО́ГІСТЬ, гості, ж. Абстр. ім. до стро́гий. Солдати любили його за доброту, за розум, а разом з тим і за строгість (М. Шеремет); У Дмитровому голосі бриніла строгість (А.  Словник української мови у 20 томах
3. строгість — -гості, ж. Абстр. ім. до строгий.  Великий тлумачний словник сучасної мови