строкатіти

СТРОКА́ТІТИ, іє, недок., рідко. Виділятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю і т. ін.

Квітники строкатіли трояндовою різнобарвністю, господарська дбайливість прозирала з кожного клаптика землі (Загреб., Шепіт, 1966, 249);

Ліворуч поле порізане межами, за якими строкатіє пшениця, кукурудза, картопля (Вільде, Пов. і опов., 1949, 264);

Стіни агітземлянки строкатіли плакатами (Ткач, Крута хвиля, 1954, 108).

Значення в інших словниках

1. строкатіти — строка́тіти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. строкатіти — СТРОКА́ТІТИ, іє, недок., рідко. Виділятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю і т. ін. Квітники строкатіли трояндовою різнобарвністю, господарська дбайливість прозирала з кожного клаптика землі (П.  Словник української мови у 20 томах
3. строкатіти — -іє, недок., рідко. Вирізнятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови