строчка
СТРО́ЧКА, и, ж.
1. Дія за знач. строчи́ти 1.
Вся розмова відбувається в паузах, поки Олена готує шитво для другої чергової строчки (Головко, І, 1957, 486).
2. Ряд повторюваних ручних або машинних стібків.
Варіантів модної спідниці багато: оздоблена строчкою, накладними кишенями, декоративними кишенями і поясом (Мист., 5, 1968, 39);
В нових розроблених моделях жіночих пальт з’явилися й нові елементи: тиснення, вишивка, художня строчка (Рад. Укр., 11.VII 1967, 4).
Словник української мови (СУМ-11)