стручковий

СТРУЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до стручо́к;

// Який має стручок з насінням.

Стручкову квасолю бланшують доти, поки м’якуш не стане еластичним і не буде ламатися при згинанні (Укр. страви, 1957, 416).

Значення в інших словниках

1. стручковий — стручко́ви́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стручковий — СТРУЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до стручо́к; // Який має стручок з насінням. Стручкову квасолю бланшують доти, поки м'якуш не стане еластичним і не буде ламатися при згинанні (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. стручковий — -ова, -ове. Прикм. до стручок. || Який має стручок з насінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови