стручковий

СТРУЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.

Прикм. до стручо́к;

// Який має стручок з насінням.

Стручкову квасолю бланшують доти, поки м'якуш не стане еластичним і не буде ламатися при згинанні (з наук.-попул. літ.);

Перець стручковий солодкий сортують, миють, зрізують частину стручка з плодонiжкою, виймають насiння з м'якоттю i промивають (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. стручковий — стручко́ви́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стручковий — -ова, -ове. Прикм. до стручок. || Який має стручок з насінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стручковий — СТРУЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до стручо́к; // Який має стручок з насінням. Стручкову квасолю бланшують доти, поки м’якуш не стане еластичним і не буде ламатися при згинанні (Укр. страви, 1957, 416).  Словник української мови в 11 томах