Словник української мови у 20 томах

стручечок

СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч.

Зменш. до стручо́к.

Плоди [крупки весняної] – довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. стручечок — струче́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стручечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до стручок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стручечок — Струче́чок, -че́чка, -кові, у -че́чку; -че́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. стручечок — СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стручо́к. Плоди [крупки весняної] — довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 155).  Словник української мови в 11 томах
  5. стручечок — Стручечок, -чка м. ум. отъ струк.  Словник української мови Грінченка