стручечок

СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стручо́к.

Плоди [крупки весняної] — довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 155).

Значення в інших словниках

1. стручечок — струче́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стручечок — СТРУЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш. до стручо́к. Плоди [крупки весняної] – довгасті стручечки, на обох кінцях гострі або овальні чи закруглені (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. стручечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до стручок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стручечок — Струче́чок, -че́чка, -кові, у -че́чку; -че́чки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. стручечок — Стручечок, -чка м. ум. отъ струк.  Словник української мови Грінченка