стрілянина
СТРІЛЯНИ́НА, и, ж. Безперервне або безладне стріляння.
Як і раніш, над головою дзижчали кулі. Стрілянина, щоправда, трохи стихла (Головко, II, 1957, 570);
Чутно стрілянину з рушниць та вибухи з гармат (Крот., Вибр., 1959, 588);
З боку госпіталю доносилась стрілянина. В бій вступило ще кілька автоматів (Д. Бедзик, Плем’я.., 1959. 74).
Словник української мови (СУМ-11)