стрілянина —
[стр'іл'анина] -ние, д. і м. -н'і
Орфоепічний словник української мови
стрілянина —
СТРІЛЯНИ́НА, и, ж. Безперервне або безладне стріляння. Як і раніш, над головою дзижчали кулі. Стрілянина, щоправда, трохи стихла (А. Головко); Чутно стрілянину з рушниць та вибухи з гармат (Є. Кротевич); З боку госпіталю доносилась стрілянина. В бій вступило ще кілька автоматів (Д. Бедзик).
Словник української мови у 20 томах
стрілянина —
I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле).
Словник синонімів української мови
стрілянина —
СТРІЛЯНИ́НА, и, ж. Безперервне або безладне стріляння. Як і раніш, над головою дзижчали кулі. Стрілянина, щоправда, трохи стихла (Головко, II, 1957, 570); Чутно стрілянину з рушниць та вибухи з гармат (Крот., Вибр.
Словник української мови в 11 томах