стріляння

СТРІЛЯ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. стріля́ти 1, 3 і звуки, утворювані цією дією.

Стріляння затихло і по інших місцях, його не було чути ніде (Фр., VI, 1951, 343);

Подивившись кілька хвилин на стріляння, Щорс звернувся до Журливого: — Ану, Семене Івановичу, покажи хлопцям, як треба влучати в ціль (Бурл., М. Гонта, 1959, 53).

2. Дія за знач. стріля́ти 2, 4-10.

Значення в інших словниках

1. стріляння — стріля́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стріляння — СТРІЛЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стріля́ти 1, 3 і звуки, утворювані цією дією. Стріляння затихло і по інших місцях, його не було чути ніде (І.  Словник української мови у 20 томах
3. стріляння — -я, с. 1》 Дія за знач. стріляти 1), 3) і звуки, утворювані цією дією. 2》 Дія за знач. стріляти 2), 4-10).  Великий тлумачний словник сучасної мови