студененький
СТУДЕНЕ́НЬКИЙ, а, е, нар.-поет. Пестл. до студе́ний.
Я не буду воду пити, вода студененька, Я не буду жону бити, жона молоденька (Коломийки, 1969, 269);
Віє передзимній Вітрець студененький (Кост., І, 1967, 65);
Ой чом верхи побілілі, верхи зелененькі? Ой се ж ідуть від милого слова студененькі (У. Кравч., Вибр., 1958, 116).
Словник української мови (СУМ-11)