студений

СТУДЕ́НИЙ, а, е.

1. Дуже холодний.

Мене мати породила, намастила медом, Та мене би хлопці знайшли під студеним ледом [льодом] (Коломийки, 1969, 118);

Роса була студена, аж вищипувала в ноги (Фр., III, 1950, 83);

Він в одну мить спинився біля цебра з повним кухлем студеної води (Д. Бедзик, Студ. Води, 1968, 88);

Студений вітер уже задимає з поля просто на Вутаньку: вагонне скло розтрощено (Гончар, Таврія.., 1957, 459).

◊ За гаря́че й студе́не хапа́ти (ухопи́ти) див. гаря́чий;

Не дава́ти бра́тися (узя́тися) і за студе́ну во́ду — не давати нічого робити.

Дядько ж носив свою Мальвочку на руках, не давав узятися їй і за студену воду (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 9).

2. перен. Байдужий, безсторонній (про погляд, вираз обличчя, слова).

Глибина очей студена Ледве світиться з-під вій (Перв., II, 1958, 256).

Значення в інших словниках

1. студений — студе́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. студений — див. холодний  Словник синонімів Вусика
3. студений — [студенией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. студений — СТУДЕ́НИЙ, а, е. 1. Дуже холодний. Мене мати породила, намастила медом, Та мене би хлопці знайшли під студеним ледом [льодом] (з народної пісні); Роса була студена, аж вищипувала в ноги (І.  Словник української мови у 20 томах
5. студений — -а, -е. 1》 Дуже холодний. Не давати братися і за студену воду — не давати нічого робити. 2》 перен. Байдужий, безсторонній (про погляд, вираз обличчя, слова).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. студений — за гаря́че й студе́не хапа́ти / ухопи́ти.Усе робити, ні від якої роботи не відмовлятися. За студене й гаряче, як то кажуть, я Хапати мусив, голод, холод Зносити, сну, всіх втіх життя Зрікатись (І.  Фразеологічний словник української мови
7. студений — ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
8. студений — Студе́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)