студеніти
СТУДЕНІ́ТИ, і́є, недок. Ставати холодним, холоднішим.
Повітря гусло і студеніло, хоч було це в квітні, а не в грудні (Голов., Тополя.., 1965, 10);
*Образно. Моканові гадки що раз, то більше студеніли і корчилися під хмарою чорного жалю (Черемш., Тв., 1960, 258);
// безос.
— Вже стемніло, хоч не студеніло (Фр., XIII, 1954, 348);
Пливло надвечір’я, студеніло (Гуц., Скупана.., 1965, 30).
Словник української мови (СУМ-11)