студеніти

ХОЛОДНІ́ШАТИ (про пори року, частини доби — ставати холодним, холоднішим; безос. про настання холодів); ХОЛОДІ́ТИ, ХОЛОДНІ́ТИ розм.; ХОЛОДА́ТИ безос., СВІЖІ́ТИ безос., СТУДЕНІ́ТИ безос. (звичайно про погоду). — Док.: похолодні́шати, похолоді́ти, похолодні́ти, похолода́ти, захолода́ти, посвіжі́ти, постудені́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Холоднішало.., в небі чорно хмарилося (Ю. Бедзик); Холодніє з кожним днем. Іде остання декада вересня (Р. Іваничук); — Тепер осінь, то й не диво, що жаби лізуть у хату, бо надворі холодає (І. Нечуй-Левицький); Перед вечором знявся рвучкий вітер і захолодало (О. Донченко); Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітерець (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. студеніти — студені́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. студеніти — СТУДЕНІ́ТИ, і́є, недок. Ставати холодним, холоднішим. Повітря гусло і студеніло, хоч було це в квітні, а не в грудні (С. Голованівський); А драглистий туман гуснув, клубочився над селом, поглинаючи німі крони дерев...  Словник української мови у 20 томах
3. студеніти — -іє, недок. Ставати холодним, холоднішим. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. студеніти — СТУДЕНІ́ТИ, і́є, недок. Ставати холодним, холоднішим. Повітря гусло і студеніло, хоч було це в квітні, а не в грудні (Голов., Тополя.., 1965, 10); *Образно. Моканові гадки що раз, то більше студеніли і корчилися під хмарою чорного жалю (Черемш., Тв.  Словник української мови в 11 томах