ступання
СТУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ступа́ти і звуки, утворювані цією дією.
Ніхто не розмовляв, тільки від ступання ніг ішов тихий гомін (Мак., Вибр., 1956, 535);
Нараз почулися ступання в сінях, і Ежен кинувся до дверей, засунув засувку (Фр., І, 1955, 343).
Словник української мови (СУМ-11)