ступанка
СТУ́ПАНКА, и, ж., заст. Нерухомі сходи, які складаються з ряду східців.
Хо вступає в здоровезну кам’яницю, лізе, покректуючи, по ступанці високо, аж «під небо», втискається в маленьку кімнату (Коцюб., І, 1955, 169);
Ступанка не довга була, сходців [східців] шість, а там вправо іще ступанка в сінці — на два сходці (Свидн., Люборацькі, 1955, 23).
Словник української мови (СУМ-11)