стурбовано

СТУРБО́ВАНО. Присл. до стурбо́ваний 2.

Інколи в люті морози або в буран діти не приходили. Тоді моряки не раз стурбовано виходили за вал, вдивлялись у каламуть летючого снігу, і неспокій гриз їм серце (Тулуб, В степу.., 1964, 307);

Він раз по раз стурбовано зиркав у вікно, обертався до пілота (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 117);

— Я почуваю запах диму, — сказала стурбовано Тайах (Ю. Янов., II, 1958, 156);

*Образно. Великий ліс, що задержався коло села, виглядав поважно і стурбовано (Коб., II, 1956, 82).

Значення в інших словниках

1. стурбовано — стурбо́вано прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. стурбовано — СТУРБО́ВАНО. Присл. до стурбо́ваний 2. Інколи в люті морози або в буран діти не приходили. Тоді моряки не раз стурбовано виходили за вал, вдивлялись у каламуть летючого снігу, і неспокій гриз їм серце (З.  Словник української мови у 20 томах
3. стурбовано — Присл. до стурбований 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови