сувоїще

СУВО́ЇЩЕ, а, с. Збільш. до суві́й 1, 2.

І здавалось: сніги — то полотен сувоїща, Скільки б з них штаненят, та біленьких сорочок, Та вузьких пелюшок, а згадаєш, чого іще Нашивала б синам, готувала для дочок (Мал., Звенигора, 1959, 350).

Значення в інших словниках

1. сувоїще — суво́їще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сувоїще — СУВО́ЇЩЕ, а, с. Збільш. до суві́й 1, 2. І здавалось: сніги – то полотен сувоїща, Скільки б з них штаненят, та біленьких сорочок, Та вузьких пелюшок, а згадаєш, чого іще Нашивала б синам, готувала для дочок (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
3. сувоїще — -а, с. Збільш. до сувій 1,2).  Великий тлумачний словник сучасної мови