сувоїк
СУВО́ЇК, а, ч. Зменш. до суві́й 1, 2.
Сувоїк паперу потроху розгортаючи, читав [цар] листа (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 563).
Словник української мови (СУМ-11)СУВО́ЇК, а, ч. Зменш. до суві́й 1, 2.
Сувоїк паперу потроху розгортаючи, читав [цар] листа (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 563).
Словник української мови (СУМ-11)