сугорб
СУ́ГОРБ, а, ч.
1. Невелике округле підвищення земної поверхні; пагорок.
Передо мною розгорнулась широка долина річки Роставиці: розгорнулись розкидані в безладді на широкому просторі горби, пригорки, сугорби, розлогі переярки, скільки можна було засягти оком на усі боки (Н.-Лев., VII, 1966, 291).
2. діал. Замет.
У сугорбах снігу заглухло село. Життя мов і там вже не стало (Фр., XIII, 1954, 173).
Словник української мови (СУМ-11)