сугорбик

СУГО́РБИК, а, ч. Зменш.-пестл. до су́горб.

Сидить вона на сугорбику, набравши в припіл жовтогарячого листу (Мирний, IV, 1955, 175).

Значення в інших словниках

1. сугорбик — суго́рбик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сугорбик — СУГО́РБИК, а, ч. Зменш. до су́горб. Сидить вона на сугорбику, набравши в припіл жовтогарячого листу (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. сугорбик — -а, ч. Зменш.-пестл. до сугорб.  Великий тлумачний словник сучасної мови