судовець

СУДО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що судови́к.

На порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (Стельмах, І, 1962, 81).

Значення в інших словниках

1. судовець — судо́вець іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. судовець — СУДО́ВЕЦЬ, вця, ч., заст. Те саме, що судови́к. На порозі заявилася огрядна постать чорного, жукуватого пана в формі судовця (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. судовець — -вця, ч., заст. Те саме, що судовик.  Великий тлумачний словник сучасної мови